Опис
власного педагогічного досвіду
учителя початкових класів
Комунального закладу
« Полтавська загальноосвітня школа І – ІІІ
ступенів № 27
Полтавської
міської ради Полтавської області »
Сизонової Олени Олександрівни
Я,
Сизонова Олена Олександрівна,
народилася
17 листопада 1970 року.
У 1988 році закінчила Полтавську середню школу №
2,
а в 1992 році – педагогічний факультет
Полтавського державного
педагогічного
інституту ім. В.Г. Короленка
(спеціальність: педагогіка і методика
початкового навчання.)
З 1992 року
розпочалася моя педагогічна діяльність.
В Комунальному закладі « Полтавська
загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів
№ 27
Полтавської міської
ради
Полтавської області»
працюю вчителем початкових класів з 2011 року.
Наші
діти при досить високому рівні теоретичних знань недостатньо підготовлені до
успішного дорослого життя в демократичному суспільстві,
де цінується
ініціативність, самостійність суджень в ухваленні рішень.
Наші учні скупі у спілкуванні, часто
не можуть висловити
правильно власну думку, схильні до того, щоб відсидітися,
вони й поза школою нерідко залишаються такими ж пасивними, не впевненими в собі
людьми. Найголовніша причина цього не лише та, що наша школа залишається
просвітницькою, зорієнтованою на запам'ятовування різноманітних фактів, ідей. Головна
причина також та, що дитина під час перебування в школі втрачає радість навчання,
пізнання нового, спілкування з книгою, учителем, стає байдужою до навчання
взагалі, і ще гірше — озлобленою, некерованою, заважає працювати іншим. Велика роль у подоланні цих
негативних явищ належить учителю, який має замислитися не тільки над тим, як
знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а й
над тим, як привернути інтерес учня до навчання, «увімкнути» його прагнення використовувати отримані знання самостійно, за
власною ініціативою, в ситуаціях, не заданих навчанням. І тільки при творчому підході до справи можна
реалізувати задачі пробудження бажання
вчитися. Нерідко буває, що інтерес до навчального
предмету, пробуджений вчителем, переростає в глибокий інтерес
до певної галузі науки і визначає
вибір життєвого шляху. Те,
що говорить улюблена вчителька, сприймається зовсім по-іншому, ніж те, що
говорить дитині чужа людина.
Зацікавлений
своїм предметом, з творчим підходом
до їх викладання, широкою обізнаністю та
ерудицією вчитель власним прикладом впливає на учнів.
Актуальність і соціальна значущість проблеми підвищення якості
навчання, зумовили вибір теми самоосвіти:
«Особистісно орієнтована технологія навчання як
необхідна умова реалізації творчого потенціалу педагога.»
Сучасне навчання… Яким воно має бути ? Про
це читаємо, міркуємо, дискутуємо. Обираємо нові
прийоми, методи, технології. Та при цьому пам’ятаємо, що основною формою
навчання з часів Яна Коменського залишається урок, зміст якого диктує час. На мою думку, сучасний урок - це
творчість вчителя і перетворення учня з пасивного спостерігача, який
засвоює знання та досвід, на активного співрозмовника та співробітника,
суб'єкта навчально-виховної діяльності, продуктивної праці.
В своїй роботі
пам’ятаю, що є особистість дитини, її
самобутність, самоцінність.
І тому при підготовці до уроків перед собою ставлю
наступні цілі:
- розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної
дитини;
- максимально виявляти, ініціювати, використовувати
індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини;
- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.
- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.
Така
організація занять потребує детального підбору навчального матеріалу й
планування кожного уроку за такими критеріями:
- навчальний матеріал має виявляти суб’єктивний досвід учня;
- викладання
навчального матеріалу спрямовувати на перетворення особистого досвіду
кожного учня;
- активно стимулювати учнів до саморозвитку,
самовираження, самостійності в ході оволодіння знаннями;
- навчальний матеріал повинен бути варіативним;
- контроль та оцінка: не тільки результат, а й поцес
навчання.
Види завдань які я
використовую під час проведення уроків:
·
Завдання на створення можливостей самопізнання
("Пізнай себе!"):
за поданим вчителем
планом, схемою учень
перевіряє виконану ним роботу, робить висновки про те, що вдалося,
де були
помилки; аналіз й оцінка характеру своєї участі в навчальному
процесі; ступінь
активності, ініціативності, позиція у взаємодії з іншими учнями;"дзеркальні завдання" —
знаходження особистих якостей або
навчальних характеристик у навчальному
матеріалі.
· Завдання на створення можливостей для самовизначення
("Обирай себе!"): включають
аргументований вибір різного
навчального матеріалу, способу виконання завдань
(з ким і як виконувати
завдання), форми звітності про виконання завдання.
· Завдання на "включення" самореалізації
("Перевіряй себе!"): ці завдання
вимагають творчості в змісті роботи,
творчості в способі виконання роботи (перетворення змісту на схеми,
таблиці, виконання не за зразком); вибір учнями різних видів завдань.
· Завдання, які орієнтовані на спільний розвиток учнів
("Створюй разом!"):
"мозковий штурм", робота в парах, робота в групах, інтелектуальні ігри; творчі спільні
завдання, спільний аналіз процесу
й результату роботи.
· Завдання й група методів організації спільної роботи, які
спрямовані
на розвиток намірів змінити себе ("Змінюй себе заради
себе!"):
завдання, які дозволяють обрати результати роботи самим учнем
( самооцінювання); завдання на опрацювання своїх навчальних перспектив); завдання
на вияв особистих якостей (ці завдання не оцінюються в балах).
Висновок
Таким чином, мрія будь-якого вчителя - це найбільш
повне розкриття можливостей і здібностей кожного учня, розвиток його неповторної
індивідуальності.
Шляхом до здійснення цієї мрії є особистісно-орієнтоване
навчання.
Особистісно орієнтована технологія навчання складається з
ланок - особистісно
орієнтованих ситуацій, опинившись в яких, дитина повинна шукати сенс,
пристосувати їх до своїх інтересів, створити образ чи модель свого життя,
обрати творчий момент, дати критичну оцінку. Для вирішення такого завдання
недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.
