Робота з
батьками
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СПІЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
І БАТЬКІВ
1. Підтримка фізичного
здоров'я учнів.
2. Спілкування й
формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини,
інтерес до культури, що сприяють розумінню
загально-людських цінностей.
3. Пізнавальна сфера
життя учнів ( робота з учителями – предметниками ) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист
не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини «з оптимістичної позиції» .
4. Робота з родиною -
вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне
виховання. Тут необхідно таке:
- вивчення сімейної атмосфери,
що оточує учня, його стосунків із членами родини;
- психолого-педагогічна освіта
батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід;
- організація спільного
проведення вільного часу дітей і батьків;
- захист інтересів і прав
дитини в так званих важких родинах.
ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ
Зміст роботи з батьками полягає
в такому:- підвищення
психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні
консультації, практикуми);
·
залучення батьків у навчально-виховний процес
(батьківські збори, спільні творчі справи, допомога у зміцненні
матеріально-технічної бази);
·
участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські
комітети).
Форми та методи роботи з батьками повинні бути
спрямовані на підви-щення педагогічної культури
батьків, на зміцнення взаємодії школи та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу. Методи роботи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування, індивідуальні консультації, збори.
Індивідуальні
консультації - одна з найважливіших форм взаємодії класного керівника з родиною. Для
того, щоб перебороти занепокоєння батьків, острах розмови про свою
дитину,необхідно проводити індиві-дуальні консультації-співбесіди з батьками.
Готуючись до консультації, доцільно визначити ряд питань, відповіді на які
допоможуть плануванню виховної роботи із класом. Індивідуальна консультація
повинна мати оз-найомлювальний характер і сприяти створенню доброго контакту
між ба-тьками та вчителем. Учитель повинен дати батькам можливість розповіс-ти
йому все те, із чим вони хотіли би познайомити вчителя в неофіційній
обстановці, та з'ясувати важливі відомості для своєї професійної роботи з
дитиною:
- особливості здоров'я дитини;
- її захоплення, інтереси;
- переваги у спілкуванні в
родині;
- поведінкові реакції;
- особливості характеру;
- мотивації навчання;
- моральні цінності родини;
- відвідування родини
(індивідуальна робота педагога з батьками, знайомство з умовами життя).
Тематика консультацій для батьків:
- Дитина не хоче вчитись. Як
їй допомогти?
- Погана пам'ять у дитини. Як
її розвинути?
- Єдина дитина в родині. Шляхи
подолання труднощів у вихованні.
- Покарання дітей. Якими їм
бути?
- Тривожність дітей. До чого
вона може призвести?
- Сором'язлива дитина.
Проблеми сором'язливості та шляхи її подолання.
- Брутальність і нерозуміння в
родині.
- Талановита дитина в родині.
- Приятелі дітей - друзі чи
вороги?
- Три покоління під одним
дахом. Проблеми спілкування.
"Золоті правила ” виховання:
1. Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливе середовище,
можна підвищити розумовий розвиток дитини. Тому - не гайте часу. В ранньому
дитинстві мозок краще сприймає
нове , накопичує знання. Пізніше засво-їти їх набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає
сміливості братися за нове, ризикувати,і навіть зазнавши невдачі все таки перемагати. Необхідно
розвивати в дитини такі
здібності, прищеплю-вати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти
мають знати, що успіх, майбутній добробут
залежить від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини
виробляються корисні навички :
- Щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
- Приязне ставлення до оточуючих , не лише до
близьких і рідних;
- Зовнішня
привабливість: одяг, манери;
- Можливість спостерігати правила спілкування:
поведінка батьків,
ровесників;
- Висока
самооцінка, а звідси - впевненість у собі;
- Мати хоча б
середній запас слів, вміння підтримувати розмову.
4. Пильнуйте. щоб дитина не стала “ телеманом”.
Телевізор, відео, комп'ютер, як
злі чарівники, здатні вкрасти в неї години,
дні, а то й роки. Перегляд телепередач, просиджування годинами біля комп'ютера гальмує у дітей розвиток лівої
півкулі головного мозку. “ Телемани ” стають нервовими, їхні дії визначаються
миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події.
Телепередачам та комп'ютерам слід протиставляти заняття спортом, музикою,
читанням, корисною домашньою роботою,
сімейними прогулянками, екскурсіями чи походами.
5. Виховуйте відповідальність і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте, що
добре, а що погано, а й закріплюйте гарні навички. За приклад дитині має слугувати поведінка батьків та ровесників.
6. Навчіть дитину шанувати сім'ю.
Щоб виростити
ніжних і люблячих дітей, оточіть їх спілкуванням, лас-кою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре
та розуміти: “хочу” і “ треба”. Найкращий спосіб виявити
батьківську любов - любити один одного.
7. Живіть у гарному оточенні.
У кожної дитини має бути хороший друг.
Друзі, яких виберуть собі ваші діти,
впливатимуть на їхні орієнтири і поведінку.Батьки спрямовують і зміц-нюють цю дружбу та дбають про
якнайширше коло знайомств із ро-весниками з благополучних
сімей.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою,
почуттям власної гідності, вмінням ро-бити щось краще за інших, виховуються, як правило,у
сім'ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватися порядку в домі,
організовувати своє дозвілля,гідно себе
поводити. Запам'ятайте, що відповідальними, слухняними і розумними діти стають не відразу. На це треба витратити
роки.
9. Привчайте дитину до праці.
Подбайте, щоб вона без примусу
набула трудових навичок, допо-можіть заповнити її життя цікавими і корисними
справами, що вимагають певних зусиль на
шляху до успіху. Нехай вчиться долати труднощі,
впевниться, що може впоратися з будь-якою справою. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а
не важкою необхідністю.
10. Не робіть за дітей те, що
вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують, вчаться на власних
помилках. Треба, щоб во-ни брали участь у ваших сімейних
нарадах.Нехай якнайраніше прив-чаються робити щось для інших,
особливо те, що в них добре виходить.
Батьківські збори
Зустрічі з батьками завжди є
відповідальними і необхідними для правильної побудови навчально - виховного
процесу і в класі, і в шко-лі. Адже батьки є
не лише найголовнішими порадниками і помічниками вчителів. Саме батькам на-лежить головна роль у вихованні дитини, а тому, від
того, наскільки міцним буде взаємозв’ язок між вчителем і ро-диною, якою мірою вони стануть однодумцями, залежить ступінь впли-ву на дитину, а
значить, і результат виховання.
Класні батьківські збори проводяться один раз на чверть, при необ-хідності їх можна проводити частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній педагогічний світогляд, стимулювати бажання стати хорошими батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, характеризуються їхні можливості, ступінь просування класу в навчальній діяльності.
Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелекттуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації.
До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки в навчальній діяльності.
Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в дитячому колективі.
Тематика й методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та задачі виховання, що стоять перед школою.
Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не
констатувати по-милки та невдачі дітей.
Збори повинні мати як теоретичний, так і прак-тичний характер - аналіз
ситуацій, тренінги, дискусії тощо. Збори не повинні займатись обговоренням та
осудом особистості учнів.
Робота з батьками ( 2 клас) :
І.
Батьківські збори :
Батьківські збори
№ 1:
« Зміст і організація
навчально – виховного процесу у 2 класі.»
Зміст: 1. Перелік
навчальних предметів, які вивчаються у 2 класі, та їх характеристика. 2. Нововведення для другокласників: система оцінювання, контрольні і перевірні роботи, організація самоврядування. 3. Психологічні
особливості другокласників.
4. Питання безпеки життя учнів. Інструктаж на початок навчального
року.
5. Підсумки літньої діяльності школи,
підготовки до нового навчаль-ного року. 6. Ознайомлення з планом виховної роботи на І семестр. 7. Вибори батьківського активу класу.
Батьківські збори
№ 2 :
« Допомога може бути різною. »
Зміст :
1. Створення сприятливих умов для
навчання.
2. Черговість виконання
домашніх завдань. 3. Формування у
молодших школярів навичок самоконтролю.
4. Роль батьків в організації навчальної діяльності дітей вдома.
5. Анкетування батьків.
Батьківські збори № 3:
« Виховання чуйності і доброти.» Зміст: 1. Дитинство — природна школа доброти. 2.
Роль сiм’ї у вихованнi в дiтей почуття чуйності і доброти. 3. Типові помилки батьків у вихованні дітей. 4.
Джерела доброти. 5.
Виступ шкільного психолога. 6. Організаційні питання.
ІІ. Бесіди та консультації :
1) Бесіда : « Відповідальність батьків за збереження здоров’я дітей ».
2) Консультації :
« Як допомагати дітям при виконанні домашніх завдань.»
3) Бесіда: « Доцільне використання
інтернет джерел.»
4) Бесіди-попередження з усіх видів
дитячого травматизму.
Вивчення стану та
ефективності виховного процесу у класі
Вивчення провожу за
такими напрямами:
а)
розвиток особистості учнів;
б)
формування класного колективу;
в)
рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.
Під час
дослідження процесів, що відбуваються в класі, я, як класний керівник звертаю
увагу на такі важливі аспекти життя колективу, як:
ü організація
соціально значущої спільної діяльності;
ü наявність
пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;
ü активність
і самореалізація учнів у спільній діяльності;
ü стан
емоційно-психологічних відносин;
ü стан
ділових відносин;
ü наявність
зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;
ü розвиток
учнівського врядування.
ü
У ході діагностичної діяльності я використовую
різноманітні прийоми та методи:
- педагогічне спостереження,
- соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю,
анкетування),
- тестування,
- створення педагогічних ситуацій,
- вивчення продуктів творчої діяльності
учнів .
Методика
«
Визначення рівня згуртованості дитячого колективу »
( 2 клас)
1.
Учні нашого класу готові виконати будь-яке громадське
доручення. ( так )
2.
Учні нашого класу люблять та бажають вчитися. ( так )
3.
Учні нашого класу добре ставляться один до одного. ( так )
4.
Учні нашого класу рідко
сваряться між собою. ( так )
5.
Учні нашого класу завжди допомагають один одному. ( ні )
6.
Учні нашого класу часто бувають разом у вільний час. ( ні )
7.
Учні нашого класу активно беруть участь в громадській
роботі. ( так )
8.
Учні нашого класу задоволенні результатами своєї роботи. ( так )
9.
Учні нашого класу завжди рахуються з думкою інших. ( так )
10.
Всі позакласні заходи проходять у нас весело та завзято. ( так )
11. Учні нашого класу гостро реагують на
успіхи і невдачі один одного
в навчанні. ( ні )
12.
Учні нашого класу дружні та доброзичливі. ( так )
Результати :
1-4
( низька згуртованість)
5-8 ( середній рівень)
9-12 ( високий рівень згуртованості)
Підсумок :
Так – 9 раз
Ні - 3
рази
Наш
результат : високий рівень згуртованості
Комментариев нет:
Отправить комментарий