Свято Осені : Вистава- п’єса:  « Осіння пригода у лісовій школі » ( 3 клас )

Мета : Вчити учнів бачити розмаїття осінньої природи, розкрити красу осін-

             ньої природи за допомогою поетичного слова, музики, пісень,худож-

             ньої творчості дітей.

             Викликати естетичні переживання, захоплення красою природи.

             Розвивати спостережливість, уміння бачити і чути красу осінньої 

             пори.

             Виховувати любов до природи, до рідного краю.

Обладнання: ілюстрації, картини про осінь. Виставка дитячих робіт ( малюнки,

                         поробки ) на тему: « Щедра Осінь. »Листя з дерев, квіти, корзинка 

                         з  овочами та фруктами, вінок з листочків, гілки горобини з пло-

                         дами, костюми дійових осіб, мультимедійна система.

Дійові особи :

1.   Їжачок – Перепелиця Настя

2.   Зайчик – Чеверда Денис

3.   Вовк – Кошкін Ігор

4.   Пан Морок ( темрява) – Коваленко Микита

5.   Золота Осінь – Прудник Влада

6.   Ведмідь ( директор лісової школи) – Лутицький Максим

7.   Білочка – Фелоненко Настя

8.   Рисеня – Бовт Альбіна

9.   Ведмедик – Хоменко Єгор

10.  Кошеня- Гончаренко Валік

11.  Свинка – Яковенко Аліна

12.  Сорока- білобока  - Борисенко Ярослава

Дерева:

1. Клен – Бакланов Іван

2. Клен – Горгола Богдан

3. Клен - Лук’яненко Роман

4.  Ялинка – Похитайло Тіна

5.  Ялинка – Харченко Люда

6.  Ялинка – Бородай Софійка

Хід заходу

На сцені лісова галявина, по обидві боки два кущики. На лісову галявину з різних боків виходять Зайчик та Їжачок. Зачувши шурхіт, вони одночасно повертаються один до одного спинами і стрибають у кущі.

( На фоні музики звучать вірші. Дівчатка – листочки та звірятка танцюють танок осені між ними з дарунками проходить сама Золота Осінь. В руках у неї корзина з фруктами.)

1.  Бакланов        Ще недавно в небі синім

            Ваня          Пролітали журавлі.

                               А сьогодні в безгомінні

                               Ходить осінь по землі.

2. Похитайло      Ніби сонцем вщент налиті

                Тіна      На гілках висять плоди,

                              У багрянім жовтім листі

                              Мріють веснами сади.

3. Горгола           І від краю і до краю,

      Богдан           Від двора і до двора

                              Золотого урожаю

                              Знов до нас прийшла пора.

4. Харченко        Коли вона загляне в сад -

            Люда        Наллється соком виноград,

                              І різні яблука ренет

                              Солодкі стануть, наче мед.

5. Лук’яненко   Як помандрує по гаях

              Роман   З чарівним пензлем у руках –

                            Все розмалює на путі,

                            Берези стануть золоті !

6. Бородай         І ми її уклінно просим: -

    Софійка         Заходь у гості, щедра Осінь !

Золота Осінь виходить на перший план, говорить свої слова:

                                Осінь

                  Привіт осінній, діти !

                  Приємно Вас зустріти.

                  Не бачились ми цілий рік.

                  Хоч кожен з Вас до літа 

                  звик,

                  Проте нагадую Вам   Я:

                  Настала черга вже моя !

                  Тож подарунки я зібрала

                  І до Вас попрямувала.

                  Натрусила я листків,

                  Щоб танцювати було з ким.

                  А кошик цей – для Вас           

                  малята.

                                              Тож починаймо наше свято !

  Всі розходяться по місцях. З-за кущів по черзі визирають Зайчик і  Їжачок.

1 сценка:

Зайчик (Чеверда Д.) ( цокотячи від страху зубами каже) :  

-         Ц-ц-це  що  було ?    

Їжачок  (Плескач А.) ( тремтить від страху) : 

-         Н- н- не знаю.

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

- М- м-мені    с-с-страшно.  

Їжачок  (Плескач А.) :   

-  Я  сам  страшенно   б- б- боюся.

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-  А давай будемо разом  б-б-боятися ?

-  Може не так страшно буде.

Їжачок  (Плескач А.) :

-   Д- давай!

Сіли вони по різних кутках , цокотять зубами. Пооглядалися, підійшли один до одного, знову цокотять зубами, трусяться від страху. Пооглядалися, знову розій-шлися в різні боки і там трусяться від страху.

2 сценка:

В цей час до Зайчика і Їжачка наближається Вовк. Підійшовши до одного з них,

Вовк голосно клацає зубами над вухом Зайчика, перегодом над вухом  Їжачка.

Зайчик і Їжачок ховаються у кущі, а Вовк голосно регоче.

Вовк ( Кошкін І.)

-  Оце боягузи !  Ха-ха-ха !

Виходить Пан Морок ( Коваленко м.) Він швидко обходить навколо Вовка, обкручує його, той не витримує і падає на землю.

Пан Морок ( Коваленко М.) схиляється над Вовком, каже :

-  Привіт Вовчику!

-  Щось ти дуже веселий… Га ?

Вовк ( Кошкін І.) каже злякано:

-   Т –та  я, той !

-   То Вам лише здалося, Пане Мороку.

( намагається відповсти подалі від Пана Морока, але Пан Морок не дає йому це зробити.)

Пан Морок ( Коваленко М.):

- Ні, не здалося !

- Ненавиджу, коли хтось сміється.

- Ненавиджу, коли багато сонця і яскравих кольорів.

- Я ненавиджу Золоту Осінь. І тому ти, Вовчисько повинен викрасти її для мене.

- Ти мене зрозумів ? ( каже погрозливо, насупивши  брови).

- І тоді всі будуть жити в моєму ідеальному світі, де будуть панувати лише Морок, Мряка з дощами й туманами.

- Ти мене зрозумів ?

 Вовк ( Кошкін І.) каже злякано:

-         У-гу. . .( зітхаючи).  Зрозумів.

Пан Морок ( Коваленко М.):

-         Дій негайно !

 ( Підштовхує його, Вовк виходить, похиливши голову.)

      Пан Морок  ще ходить по галявині, оглядається і також зникає.

3 сценка:

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

- Ти чув ?

Їжачок  (Плескач А.) :  

- Та чув !   Все я чув !

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

- І  що ?

Їжачок  (Плескач А.) :  

- Н – незнаю!

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         І я  н-незнаю!

Їжачок  (Плескач А.) :  

- А знаєш, що Кося, мені страшенно набридло бути боя- ( лякливо оглядається, а потім говорить) Боягузом.

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

- Мені теж набридло боятися( каже пошепки).

- Але сміливим бути ще страшніше. ( закриває очі долонями).

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         Так !  Страшніше. ( думає) 

-         А знаєш, що?

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         Що ?

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         А давай, поклянемося, що з цієї хвилини, ми не будемо нічого- нічого боятися.

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         А це як  ?

-         Клястися це теж страшно.

-         А чим ми поклянемося ?

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         Ну, наприклад, ( думає)  я, можу поклястися своїми голочками.

     Вони в мене он які колючі!

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         Тоді я, можу поклястися своїми вухами.

     Вони в мене дуже добре чують.

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         Ну, що ж, давай !

-         Я, Їжачок Колько, клянуся своїми голочками…

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         А я, Зайчик  Кося,  клянуся вухами…

Їжачок  (Плескач А.) і Зайчик (Чеверда Д.)  кажуть разом:

-         Що ми більше нікого і нічого не будем боятися !

Звучить музика. На сцені таночок лісових звірят і дівчаток- листочків з Золотою Осінню. Під час таночка до Осені підкрадається Вовк і викрадає її.

4 сценка:

Білочка ( Фелоненко Н.)    (плаче).

Ведмедик ( Хоменко Є.):

-         Білочко, що з тобою ?

-         Що трапилось ?

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         Та ось, я запасла на зиму грибочків, а мої запаси щезли.

-         Не лишилося нічого. ( схлипує)

Ведмедик ( Хоменко Є.):

-         А в мене зникло яблуко!

Свинка ( Яковенко А.):

-         А в мене грушка !

Рисеня (Бовт А.):

- А в мене не лишилось жодного яскравого листочка.

Звучить фонограма зливи.

Кошеня ( Гончаренко В.):

-         І кудись зникло сонечко !

-         Скрізь лише мряка !

-         І цей густий туман!

Тут по галявині  пролітає, кружляє Сорока- Білобока.

Сорока  ( Борисенко Я.):

-         Всім! Всім ! Всім !

-         Кра- кра- кра !

-         Надзвичайна подія!

-         Термінові збори!

Дзвенить дзвінок. На лісову галявину виходить директор лісової школи Ведмідь.

Він дуже збентежений і засмучений.

Ведмідь ( директор лісової школи) – ( Лутицький  М.):

-         Шановні мешканці казкового лісу та учні лісової школи.

     В нашому лісі трапилася надзвичайна ситуація.

     Невідомим злодієм була викрадена Золота Осінь. Це катастрофа!

     Відбулося порушення природного порядку.              

     І якщо ми не зможемо повернути все на свої місця, то в нашому лісі завжди

     пануватимуть: Морок, Туман і  Мряка.

     Всі заняття на сьогодні скасовуються, а учні повинні піти по своїх домівках,

     оскільки в казковому лісі зараз небезпечно.

     Про всі новини буде повідомлено по лісовому радіо.

5 сценка:

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         Це нечувано !

Кошеня ( Гончаренко В.):

- Що ж тепер буде ?

Рисеня (Бовт А.):

- Ми повинні знайти Золоту Осінь і визволити її !

Ведмедик ( Хоменко Є.):

-         Так, звичайно!

Свинка ( Яковенко А.):

-         Але ж ми не знаємо де її шукати ?

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         І яка небезпека на нас чекає !

До них виходять Зайчик та Їжачок.

Їжачок  (Плескач А.) :  

-  Ми, ми знаємо де шукати Золоту Осінь !

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         Нам потрібно іти до Пана Морока, це його витівки.

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         До того ж нам потрібно визволяти Вовчика, він також у нього.

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         Доки ми всі разом ми нічого не боїмося.

Всі лісові звірята беруться за руки і йдуть до Пана Морока.

6 сценка:

На галявину вибігає Вовк, він страшенно наляканий.

Вовк ( Кошкін І.) каже злякано:

-         Я все зробив,що ви від мене вимагали. ( плаче)

-         Відпустіть мене, благаю !

-         Відпустіть мене, я хочу до своїх однокласників, у лісову школу!

Пан Морок ( Коваленко М.):

-         Ні, не все !

-         Лісові мешканці ще зможуть визволити Золоту Осінь, якщо доведуть, що вони дружні, веселі і можуть допомогти один одному в складних ситуаціях.

-         Тож ти повинен пересварити їх. Зрозумів ?

Вовк ( Кошкін І.):

-         Зрозумів.( опустивши голову.)

Пан Морок ( Коваленко М.):

-         І пам’ятай, я за тобою спостерігаю !

На галявину виходять всі однокласники Вовчика, він побачивши їх здаля, ховається  за кущами.       

7 сценка:

Свинка ( Яковенко А.):

-         Я так стомилася, давайте відпочинемо!

Кошеня ( Гончаренко В.):

-         Он попереду, дивіться, яке величезне болото. А далі замок Пана Морока.

-         Ми повинні перейти це болото !

Рисеня (Бовт А.):

-         Що ти розкомандувався, повинні та повинні. Я стомилася і хочу їсти !

Тут до Рисеня ззаду, підкрадається Вовчисько і смикає її. Рисеня кричить. Озирається. Вовк в цей час ховається і рисеня думає, що це зробив Ведмедик.

Рисеня шкрябає Ведмедика.

Ведмедик ( Хоменко Є.):

-         Ти, що ?

-         Мені боляче !

Рисеня ( Бовт А.):

-         Я що ?

-         Ти чому мене перший смикаєш ?

Їжачок  (Плескач А.) :  

-         Та досить Вам !

-         Ми так геть всі пересваримось.

-         А нас попереду чекає дуже важлива і відповідальна справа.

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         Справа, справою, а я справді втомилася і теж їсти хочу!

Кошеня ( Гончаренко В.):

-         Як ви в такий час  можете думати про їжу ?

Рисеня (Бовт А.):

-         Та до чого тут їжа ?

-         Чого він б’ється ?

В цей час за кущами чихає Вовчисько.

8 сценка:

Рисеня (Бовт А.):

-         А це хто там ?

Всі тварини заглядають за кущі і виводять відтіля Вовчиська.

Ведмедик ( Хоменко Є.):

-         Так ось де ти  ?

-         А ми тебе рятувати йдемо !

Рисеня (Бовт А.):

-         Так це ти, мене смикав ?

Кошеня ( Гончаренко В.):

-         А ну говори, де Золота Осінь ?

-         І яким чином ми можемо її врятувати ?

Вовк ( Кошкін І.):

-         Я не можу Вам цього сказати!

Рисеня (Бовт А.):

-         Говори!

-         Бо я своїми пазурами, вчеплюся в твої вуха !

Вовк ( Кошкін І.):

-         Я не знаю де Осінь !

-         Я лише знаю, що врятувати її може дружба та веселий сміх.

Свинка ( Яковенко А.):

-         Так давайте всі веселитися !

Зайчик (Чеверда Д.)  : 

-         Давайте,  для початку нам всім дружно потрібно перебратися через це жахливе озеро.

Свинка ( Яковенко А.):

-         А я знаю як !

-         Нам потрібно розділитися на дві команди.

-         В кожній команді  обрати капітана.

Весела гра від Клоуна.

9 сценка:

Білочка ( Фелоненко Н.) :

-         Ой як весело !

-         А тепер давайте голосно-голосно засміємося.

Свинка ( Яковенко А.):

-         Давайте, щоб Пан Морок луснув від злості.

Всі звірятка голосно сміються і  в цей час на лісову галявину виходить Золота Осінь.

Золота Осінь        Я  Вам дуже вдячна  !

( Прудник В.)        Ви, завдяки своїй дружбі, згуртованості,

                                щирому сміху розбили чари Пана Морока

                                і визволили мене з його полону.

                                І тепер все стане на свої місця.

   Рисеня (Бовт А.):

-         А з ним, що будемо робити ?       

Всі розтупаються і в центрі опиняється Вовк.

Вовк ( Кошкін І.) опустивши голову, каже:

-         Пробачте мене!

-         Я не хотів!

-         Мене змусив це робити Пан Морок!

-         Я більше не буду!

Золота Осінь :   Ми повинні пробачити йому !!!

( Прудник В.)     

Сорока- Білобока летить по залу, зупиняється і каже:

Сорока  ( Борисенко Я.):

-         Увага ! Увага !

-         Кра!  Кра!  Кра! 

-         Говорить лісове радіо!

-         Золоту Осінь визволено!

-         З Паном Мороком покінчено!

 Золота Осінь :   Ну-мо  веселитися !!!

( Прудник В.)   

Всі дітки встають в коло, водять хоровод, танцюють разом з Золотою Осінню.

  

Кінець свята.